Наливна підлога — найкраща основа для підлогового покриття
Плитка, ламінат, паркет і навіть лінолеум — кожне з цих покриттів досить «вимогливе» до підлоги: чим менше є перепадів, нерівностей, ямок або вибоїн, тим міцніше облицювання підлоги і тим довше воно служить. Висновок: коли мова йде про дороге фінішне покриття, ліпше не економити на сумішах для вирівнювання підлоги й виконувати всю роботу, чітко дотримуючись технологічного циклу.
Зазвичай навіть при здачі новобудов є «ляпи» з підлогою, а суміші для вирівнювання підлоги дозволяють за короткі строки і з мінімумом зусиль отримати блискучий результат. Для використання як фінішного облицювання наливна підлога не підходить, її потрібно обов'язково «приховати». Класифікують такі суміші відповідно до їхнього складу: мінеральні з вмістом цементу, і полімерні, які будівельники часто називають «рідким лінолеумом». Бездоганна естетика й ефектний глянець зовнішнього виду полімерної (поліуретанової й епоксидної) підлоги робить її незамінною при втіленні оригінальних дизайнерських ідей та авторських проектів.
Якщо ж говорити про найбільш поширений спосіб вирівнювання підлоги, то самовирівнююча суміш на основі цементу — найкращий варіант. Переваги цієї суміші:
- Якість. Рідка консистенція готового розчину самостійно утворює ідеально рівну поверхню, яка потребує мінімальної корекції.
- Швидкість. Щоб поверхня висохла, не потрібно чекати 28 діб: по наливній підлозі можна ходити вже через 2 години, а через 5–8 днів — розпочинати укладати плитку або інше фінішне покриття.
- Міцність. Наливна підлога стійка до стирання, добре переносить низьку температуру. Нюанс: вплив хімічних речовин небажаний, тому застосування самовирівнюючої підлоги неможливе на спеціалізованих виробництвах.
Додатковим бонусом спеціалісти вважають той факт, що хоч матеріал і дорогий, проте суттєво економить засоби замовників: за рахунок тонкого шару витрати самовирівнюючої підлоги мінімальні.
Вирівнювання підлоги: як виконати роботу з гарантовано хорошим результатом
Як і будь-яка будівельна процедура, процес облаштування наливної підлоги проходить поетапно; технологічність циклу порушувати не варто. Перший крок — ретельна підготовка бази: основа повинна бути очищена від жирових, масляних плям, старий бетон також бажано видалити, якщо на ньому є розшарування і слабкі, пухкі ділянки.
Далі — розшивання тріщин і швів: вони очищаються (бажано використовувати промисловий пилосос) і ґрунтуються герметиком або цементною сумішшю. Великі тріщини проклеюються склотканиною з подальшим засипанням кварцовим піском; через добу надлишки піску зчищають.
Також не забудьте обробити підлогу ґрунтовкою: таке просочення створює необхідну шорсткість і забезпечує міцність зчеплення суміші й підлоги.
Підготовка приміщення передбачає заклеювання монтажною стрічкою кутків та основи біля стін, щоб суміш не затікала під панелі; також бажано прикрити плівкою стіни, аби сміття з них не сипалося на підлогу. Протягів бути не повинно; температура в приміщенні — не нижче + 5 °C; підлога має бути сухою.
Підготовка самовирівнювальної суміші
В ємність виливається чиста вода, в неї всипається суха суміш згідно з інструкцією. Перемішати міксером, почекати 5 хвилин і знову перемішати до консистенції густої сметани. Заливка починається з найвищої точки, обов'язково потрібно розгладити суміш аераційним (голчастим) валиком, щоб видавити з неї бульбашки повітря. На упаковці зазвичай вказується період, після якого можна приступати до наступного етапу: фахівці рекомендують вичікувати не менше 8 днів, щоб працювати з поверхнею далі.
